Київ – безумовно, одне з найбільш кінематографічних міст Європи. У 2010-х його види все частіше стають натурою для зйомок повнометражних фільмів. Відобразити в своїх стрічках той чи інший куточок української столиці прагнуть не тільки наші, а й західні режисери. Ми зібрали найцікавіші картини, в яких можна впізнати найрізноманітніші куточки Києва.
Мьобіус (2013)
В останній день липня 2012 року київські кіномани масово кинулися на Хрещатик – пішов поголос, що виконавець головної ролі в «Артисті» Жан Дюжарден, за яку він за кілька місяців до того отримав «Оскар», знімається в самому центрі Києва. Побачити актора пощастило далеко не всім, тож більшості шанувальників Дюжардена довелося чекати на прем’єру фільму «Мьобіус», дія якого розгортається частково в нашому місті.
Стрічка розповість про спецагента ФСБ, закоханого в свою напарницю – американку, яка працює трейдером в російському банку.
У картині також взяли участь Тім Рот («Легенда про піаніста», «Чотири кімнати»), Сесіль де Франс («Потойбічне», «Ворог держави №1»), Володимир Меньшов, Олексій Горбунов та інші.
Легка як пір’їнка (2012)
Перший в історії України фільм, знятий у копродукції з Нігерією «Легка як пір’їнка» розповідає історію африканської дівчини, яка приїхала до Києва, щоб отримати медичну освіту в університеті ім. Богомольця. При цьому вона мріє про те, щоб стати співачкою, в чому їй і допомагає киянин Денис.
Картина знімалася в 2011-2012 роках у Києві. Уже в трейлері можна побачити знайомі місця: Пішохідний міст, Київський будинок звукозапису, Маріїнський парк, а також станції метро «Дніпро» та «Поштова площа».
Прощальна справа («Справа Фаруелла», 2009)
Сюжет фільму розповідає про полковника КДБ, який у 80-х роках переправляв секретну інформацію «на Захід». Спочатку фільм планували знімати в Москві, де власне і відбувалися описані в сюжеті події. На головну роль навіть планували запросити Сергія Маковецького або Микиту Михалкова.
Та коли остаточний варіант сценарію потрапив у вищі ешелони російської влади – на нього буквально з усіх боків посипалася критика. По-перше, скандал навколо цієї справи виявився ще свіжою раною на тілі сучасного ФСБ. А по-друге, російські чиновники не погоджувалися з тим, що зрадник батьківщини може бути героєм, як це показувалося в картині.
Тому на головну роль в результаті запросили еміра кустуріцу, а знімати вирішили в Києві і Харкові.
Зйомки проходили на бульварі Праці (Дарниця), одну з площ на якому перетворили в Москву тридцятирічної давності. Також у трейлері можна помітити гранітні сходи і арки, якими славиться Хрещатик.
Закохані в Київ (2011)
Цей альманах короткометражних фільмів огортає Київ легендою, немов це місто романтиків. Красиві зйомки столиці – це чи не єдине, що привертає увагу в картині. Наївні, сентиментальні сюжети тут розгортаються на Мосту закоханих і бульварі Шевченка, в багатьох парках, столичних двориках та інших затишних куточках міста. Багатьох глядачів ця стрічка змусила подивитися на Київ іншими очима.
Евіленко (2004)
У Києві також знімалася стрічка про відомого маньяка Андрія Чикотило. Правда, в фільмі не дотримувалися суворої біографічності, а створили універсальний образ вбивці.
Головну роль прекрасно зіграв Малкольм Макдауелл, який прославився свого часу фільмом «Механічний апельсин» Стенлі Кубрика. А режисером виступив Девід Гріеко, якому настільки сподобався Київ, що він навіть збирався тут пожити певний час після зйомок.
Спочатку робота над стрічкою повинна була проходити в Росії, проте через організаційні проблеми знімальна група перебралася в Україну. Так, у стрічці можна побачити Музей Другої Світової Війни, залізничний вокзал і низку інших відомих київських видів.
Ржевський проти Наполеона (2011)
Як не дивно, одна з найяскравіших пам’яток міста Києво-Печерська Лавра з’являлася лише в парі прокатних фільмів останніх десятиліть. У той час як подібні знакові місця стають брендовими і за ними впізнають міста (як за Ейфелевою вежею – Париж, а за хмарочосами Манхеттена – Нью-Йорк), нашій Лаврі не пощастило. По-перше, ця комедія зібрала вельми негативні відгуки, а по-друге – святиня в стрічці грає роль Москви…
Синевир (2012)
Трохи більше пощастило «Софії Київській», яка з’являється у фільмі жахів «Синевир». Стрічка розповідає про містичне чудовисько з тілом людини і головою пса, яке водиться на берегах найбільшого карпатського озера Синевир. Про походження цього монстра по сюжету розповідають фрески Софії Київської.
Схід-Захід (1999)
Цей фільм, що номінувався на «Оскар», «Золотий глобус» і «Сезар», частково знімався в Києві. Захват французьких кінематографістів від прекрасної вітчизняної акторської школи проте, не зміг перекрити шок від реалій життя в Україні.
Наприклад, при зйомках сцени змагань з плавання, режисер Режис Варньє попросив очистити воду в басейні. На що директор басейну сказав, що накидає туди хлорки. «Він хотів розчинити моїх акторів!.. Цей радянський чиновник у плавках і в протигазі, що пірнає в каламутну воду, став чи не найяскравішим моїм враженням про Україну», – нарікав режисер картини.
Про що говорять чоловіки (2010)
Раніше наші північні сусіди часто приїжджали в «мати міст руських» для зйомок свого кіно. Очевидно, наше місто не менш кінематографічне, ніж Пітер чи Москва. Так, наприклад, герої комедії «Про що говорять чоловіки» (2010) вирішують відправитися в Одесу, щоби наговоритися вдоста і відчути свободу подорожі. Частинку цієї волі подарував їм саме Київ.
Київ також можна впізнати і в інших російських і українських фільмах: «Ілюзія страху» (бульвар Лесі Українки, МВЦ), «Інді» (вулиця Набережно-Хрещатицька перехрестя Оболонської та Волоської) і «Тринадцять місяців», в якому Гоша Куценко прощається з життям на пішохідному мосту (а допомагає йому в цьому Євген Гришковець).