28 червня на фестивалі «Німі Ночі» відбудеться показ першого українського науково-популярного фільму «Людина і мавпа» (1930) Андрія Вінницького. Саундтрек до стрічки виконає вітчизняний музичний гурт Ptakh_Jung (Антон Дегтярьов – клавіші та Володимир Бабушкін – гітара).
Раніше музику цього колективу можна було почути у десяти українських фільмах, на виставці Олекси Манна «Чорний період», під час перформансів VJ Reinish, а також на численних концертах самої групи.
Напередодні прем’єри «Людини і мавпи» музиканти розповіли, як проходила робота над саундтреком до цієї та інших вітчизняних стрічок, а також назвали низку фільмів останніх років, які варто передивитися заради одних лише саундтреків.
Як проходить написання саундтреку до фільму «Людина і мавпа»?
«Людина і мавпа» вважається першою українською науково-популярною стрічкою. Вона ілюструє теорію Дарвіна про еволюцію видів. Фільм вийшов на екрани у 30-х роках. Його режисером виступив Андрій Вінницький, а оператор Йосип Рона. Кіно саме по собі дуже цікаве: поведінкові досліди з різними видами мавп – шимпанзе, орангутанги і павіани.
Зараз ми як раз знаходимося в творчому процесі, тому відсторонено описати, що відбувається – важко. Багато чого пробуємо, переосмислюємо, експериментуємо. Можемо сказати, що визначили загальну стилістику і тональність саундтреку, але не будемо розкривати карти. Гарантуємо – це буде дещо несподіване.
Чим особливий цей фільм?
Майже детективна історія пошуку стрічки – дослідники Довженко Центру відшукали її аж в Японії в Національному кіноархіві. Виявилося, що це кіно було досить популярним на свій час і виходило в прокат в інших країнах світу. Дійсно, зйомка і монтаж – динамічні, ракурси цікаві, подекуди навіть використовується слоу-моушн. Ще родзинки у фільм додають ієрогліфічні субтитри.
Як ви особисто визначаєте жанр своєї музики?
Пост-класика та електронний імпресіонізм.
Що з’являється спершу у вашому спільному проекті з VJ Reinish: візуальний ряд чи музика?
Допоки музика завжди була попереду. Ми повністю довіряємо смаку і майстерності Світлани, просто відсилаємо їй треки і вона робить відео-історії. Соромно зізнатися, але ми навіть не бачили повністю усіх її робіт, бо під час виступів сидимо спиною до екрану. Але їх бачить наша менеджерка Женя, і каже що все круто.
В який момент ви зазвичай починаєте працювати над музикою до нового фільму: на етапі сценарію, коли відзнято епізоди, в яких передбачена музика чи коли вже є чорновий монтаж?
Це залежить від того з чим приходить режисер. Найчастіше – це вже відзнятий і змонтований, бодай початково, матеріал. Як правило, режисери дають нам епізоди, в яких потрібна музика, пояснюють яку емоцію чи стан потрібно передати, розказують передісторію сцени, її місце в сюжеті фільму тощо.
Не завжди виходить так, що режисер чітко розуміє, що хоче від музики, в таких випадках ми пропонуємо своє бачення, варіанти.
Наприклад, режисерка стрічки «Явних провів немає» Аліна Горлова, дуже чітко знала і вміла пояснити, чого хоче від музики. Над фільмом «Невидимий батальйон» робота йшла інакше. Режисерам сподобалася загальна тональність нашої музики і вони попросили скинути низку треків з яких обрали ті, які найбільше підходили під сцени і ми їх допрацювали.
Найкраще для написання музики, це коли є можливість переглянути весь фільм, хоча би у чорновому монтажі, а не просто окремі епізоди. Хоча, досвід написання музики на етапі сценарію у нас також є.
В яких відомих фільмах останніх років, на вашу думку, були найбільш вдалі саундтреки?
Бен Фрост написав саундтреки до серіалів «Фортітюд» і «Темрява». У цього композитора свій впізнаваний стиль, і саме такі саундтреки, із авторським звучанням, йому замовляють. Ми теж до цього прагнемо.
«Френк» – автори саундтреку Стефан Реннігс і Долман Гліссон. Цікаво, що Гліссон саме грає у фільмі клавішника-невдаху, що пише фігові пісні.
«Межі контролю» Джима Джармуша із саундтреком японської пост-рок групи Boris.
Джонні Грінвуд, що написав саундтрек до фільму «Тебе там ніколи не було».
«Неоновий Демон» – Кліфф Мартінес отримав за нього відзнаку Каннського фестивалю за кращий саундтрек у 2016 році. Том Тиквер – сам пише музику до своїх фільмів і вона завжди крута. Ще дуже подобається робота Марка Стерйтенфольда для «Прометея».
Фото: Андрей Недобора