У 2020 році вийшов 49 у карєрі фільм класика світового кіно Вуді Аллена – “Фестиваль Ріфкіна”, який містить в собі фірмові шпильки і зауваження автора, передані його головному герою – черговому альтер-его режисера. На цей раз герой Аллена – Морт Ріфкін (Воллес Шоун), в минулому – професор кіно, а зараз – письменник, який все ніяк не може закінчити свою першу книгу. Загалом, в героя – алленовський гумор і знання класичного кіно, але зовсім інша працездатність.
За сюжетом “Фестивалю Ріфкіна”, Морт відправляється слідом за дружиною Сью (Джина Гершон) на кінофестиваль в Сан-Себастьян, не тільки, щоб насолодитися новинками і ретроспектива, а й щоб приглянути за Сью, яка працює прес-агентом у молодого популярного режисера Філіпа (Луї Гаррель) і, здається, всерйоз захоплена підопічним. Морт ж знаходить творчість Філіпа претензійною і поверхневою, про що не забуває повідомити при кожному можливому випадку. Ситуація ускладнюється знайомством головного героя з чарівною Джо (Єлена Анайа) – місцевим доктором і тонкою поціновувачкою прекрасного, яка сама, втім, теж заміжня, та ще й за вибухонебезпечним художником.
Вуді Аллен у “Фестивалі Ріфкіна” дотепно цитує класичне кіно, посміюється над іудейськими стереотипами, насолоджується красою вересневої Іспанії і знову вводить в якості одного з персонажів саму Смерть, звичайно ж, у виконанні двічі лауреата премії “Оскар“. Кого саме – ви зможете дізнатися вже з 31 грудня в кінотеатрах. А поки ми вирішили згадати наші улюблені влучні репліки Вуді Аллена з його стрічок.
“Смерть не потрібно сприймати як кінець, скоріше як дуже ефективний спосіб скоротити витрати”.
“Любов і смерть”, 1975
“У Каліфорнії так чисто, тому що вони не викидають сміття на вулицю, вони роблять з нього телешоу”.
Елві Сінгер:
– Ви виглядаєте дуже щасливою парою.
пара:
– Так це так.
Елві Сінгер:
– Як вам це вдається?
– Ну, я порожня, у мене немає ніяких ідей і зі мною нема про що розмовляти.
чоловік:
– І я абсолютно такий же.
“Я не хочу переїжджати в місто, де єдине культурне досягнення – здатність повернути праворуч на червоне світло”.
“Енні Холл”, 1977
“Мій психоаналітик попереджав мене, але ти настільки прекрасна, що я, мабуть, найму іншого психоаналітика”.
“Манхеттен”, 1979
“Для тебе я атеїст. Для Бога – лояльна опозиція”.
“Зоряні спогади”, 1980
“У мене був чудовий вечір. Відчуття як від Нюрнберзького процесу …”
“Ханна та її сестри”, 1986
“Мистецтво не імітує життя, її імітує погане телебачення”.
“Чоловіки і дружини”, 1992
“Після втрати обох ніг він знайшов Господа. Господи, прости, звичайно, але, по-моєму, це була невигідна угода “.
“Матч-пойнт”, 2005 рік
“Я почув крики. Доїв булочки, допив каву і відразу примчав!”
“Був народжений в іудаїзмі, але з віком перейшов в нарцисизм”
“Сенсація”, 2006
“Марія-Єлена говорила, що тільки незадоволена любов може бути романтичною“.
“Вікі Крістіна Барселона“, 2008
“Знаєте, ностальгія – це заперечення. Заперечення обтяжливого теперішнього… ”
“Хемінгуей: Я ненавиджу твою книгу.
Гіл: Але ти навіть не прочитав її!
Хемінгуей: Якщо я прочитаю твою книгу і вона мені не сподобається, то я буду її ненавидіти, а якщо сподобається, то буду заздрити і зненавиджу ще більше. Тобі не потрібна думка іншого письменника “.
“Північ у Парижі”, 2011 рік
“Життя – це комедія, складена письменником-садистом”.
“Живи кожен день, як останній і одного разу не помилишся”.
“Світське життя”, 2016