Шановні читачі! На цьому місці роками ми публікували дані про касові збори за минулий уїк-енд в Північній Америці (США і Канада – спільний ринок) і в інших важливих для світової і американської кіноіндустрії країнах, особливо Китаї, Великобританії, Німеччини, Франції та, звичайно, Росії.
Оскільки практично весь світ зупинився, включаючи кіноіндустрію, доповідати про касові збори нічого, на жаль. Замість цього ми постараємося на регулярній основі інформувати вас про те, як індустрія розваг у всіх її проявах, включаючи кіно і телебачення, і її працівники справляються (або не справляються) з небаченою досі зупинкою виробництва і показу їх праць у результаті світової пандемії коронавірусу. Ми також будемо вас інформувати про нові, дай бог, позитивні тренди і, на жаль, про негативний розвиток подій.
Ось останній приклад. Тільки-тільки зажевріла надія, в тому числі і для Голлівуду, який сильно покладався на китайський бокс-офіс, в тому числі і для фільмів, які не дуже «пішли» в США, але могли окупитися за рахунок величезного китайського ринку, де смаки глядачів могли бути іноді простішими і менш вимогливими, ніж у Північній Америці або в Європі. Китайська влада несподівано дозволила відкрити для початку 500 кінотеатрів і китайські дистриб’ютори фільмів вже почали перегори з Голлівудом про постачання нових картин. Але не минуло й тижня з моменту дозволу, як та ж китайська кіно-влада (а там держава командує і кінопрокатом) наказали всі відкриті кінотеатри закрити. Але, як то кажуть, не велика була втрата. За даними китайських кінопрокатників в середньому на відкритий кінотеатр припадав 1 (прописом один!) глядач.
У згаданій вище Франції багато її громадяни порівнюють найсуворіший державний карантин, по суті зі станом облоги, коли не можна було навіть вийти на вулицю без якогось папірця, що засвідчує, що ви йдете саме в найближчу аптеку або продуктовий магазин, з роками німецької окупації в роки Другої світової війни. Чи не в похвалу нацистам будь сказано, але кінотеатри в Парижі при німцях працювали і знімалося багато фільмів, деякі з яких тепер стали класикою французького і навіть світового кіно.
Забавна ілюстрація з минулого до подій сьогоднішніх. На одній з вулиць району Монмартр в Парижі розвішані вивіски магазинів військового часу. А на стінах наклеєні плакати з гітлерівською пропагандою та іншими оголошеннями окупаційної адміністрації. Тут саме знімався фільм про той період, і знімальна група повинна була в терміновому порядку евакуювати місце зйомки за наказом влади. І все залишилося як було, знімати було нікому. Рідкісні перехожі можуть, в залежності від характеру, чи темно порівняти день сьогоднішній з тим жахливим часом, або посміхнутися цієї майже макабричних ситуації.
Раз вже заговорили про Францію, то ось інформація про цікавий розвиток ситуації в кіноіндустрії. Французька влада відмінила найсуворіший у світі закон про так зване «вікно» між випуском фільму в звичайний кінопрокат і дозволом показувати його по телебаченню і на стрімінгових платформах. Це «вікно» було довжиною в 36 місяців – цілих три роки. Тепер нові фільми, які нещодавно вийшли в прокат до закриття кінотеатрів або були заплановані до показу, можна показувати по телевізору або на платформах. Але французи є французи. Кінопрокатники виступили з різкими протестами проти такого рішення. Мовляв, бити «вікна» недобре, месьє!