Шляхи Господні непередбачувані. А шляхи глобалізації – тим більш! Особливо в світі кіно.
Номінований на «Золотий Глобус» і «Оскар» в категорії «кращий фільм іноземною мовою», а також удостоєний призу журі в Каннах-2018 ліванський фільм «Капернаум» (Capernaum) зібрав у Китаї неймовірні для артхаусного по-суті іноземного фільму 50 (прописом – п’ятдесят!) мільйонів доларів!
Нагадаю, що картина – це сувора драма, яка відбувається в середовищі нижчого класу жителів Бейрута. Знедолений 12-річний хлопчик тікає зі своєї декласованої сім’ї та подає на батьків до суду за те, що вони зробили його на цей жахливий світ. Варто зауважити, що відомий ліванський режисер Надін Лабакі, яка поставила фільм, сама грає в ньому адвоката хлопчика.
Для порівняння, в Північній Америці (США і Канада спільно) касові збори склали лише більш ніж скромні 1,6 мільйона доларів. Навіть у Франції, яка відома своєю любов’ю до артхаусного кіно і брала участь у створенні фільму, картина зібрала лише 635 000 доларів. 184 000 доларів на Великобританії – взагалі мізер.
Але повернімося до Китаю. Тут відбувалося щось феноменальне. У перший же свій вікенд (фільм відкрився 29 квітня 2019 року) касовий збір склав 12,5 мільйона доларів. А далі – більше. Фільм, що прокачується в Піднебесній компанією Road Pictures, йшов тільки вгору і вгору. На той час, коли в травні 2019 року Лабакі очолила журі конкурсу Un Certain Regard у Каннах, збори її картини в Китаї вже наближалися до 40 мільйонів доларів, а до моменту, коли пишуться ці рядки, китайська каса вже лопалася від більш ніж 54 мільйонів доларів, обійшовши американські блокбастери «Шазам!» і «Дамбо».
Щоб поставити китайський і, звичайно, завдяки цьому світовий успіх «Капернаума» (майже 67 мільйонів глобальних зборів) у контекст, потрібно сказати, що це найбільш касово-успішна арабська стрічка всіх часів. Мабуть невипадково попереднім арабським рекордсменом був також фільм Надін Лабакі «Карамель» (2007) з його 14 мільйонами доларів світових зборів. А далі все багато скромніше: картина саудівської режисера-жінки Хайфи Аль-Мансур «Ваджда» заробила 6 мільйонів доларів. А переможець «Золотого Глобуса» 2005 року «Рай – зараз» зібрав усього 4 мільйони доларів.
Тож не дивно, що після такого успіху скромного і, мабуть, з недорогими правами на прокат арабського фільму, кіно-дистриб’ютори в Китаї, безумовно, будуть більше дивитися на те, що виходить з цього регіону. Так вважає Мохаммед Хефзі, відомий єгипетський продюсер, а також директор Каїрського кінофестивалю. Тільки за останні кілька тижнів, говорить Хефзі, кілька китайських дистриб’юторів цікавилися, деякими з його фільмів, і тим, “чи продав він права на Китай, чи ні”.
При цьому багато діячів кіно з Близького Сходу визнають, що китайський успіх «Капернаума» швидше за все є малим винятком і збігом низки екстраординарних факторів, включаючи позитивну критику і престиж номінацій на «Золотий Глобус» і «Оскар». Ну і, звичайно, спрацювала універсальна історія про безпритульних дітей, яка може відбуватися в багатьох країнах.
На закінчення приведу одне цікаве, але, думаю, досить спірне припущення про неймовірний успіх «Капернаума» в Китаї.
Мовляв, причина, по якій фільм спрацював так добре, полягала в тому, що китайські глядачі думали, що персонажі картини… індійці. Індійське кіно, або Боллівуд, у Китаї найбільший ринок за межами Індії. Боллівудськая драма «Дангал», наприклад, зібрала в Китаї соковитий $191 мільйон у 2017 році.
Все-таки ідея про те, що китайська аудиторія плутає Ліван з Індією мені здається дещо натягнутою і без причини принижує китайську аудиторію, від якої так залежить і Голлівуд.