Чи варто вкладти гроші в мистецтво?

Рецензія на статтю «Твори мистецтва, як об’єкт інвестиційної діяльності: ризики, прибутки та портфельна диверсифікація на основних ринках живопису»

Автори статті «Твори мистецтва, як об’єкт інвестиційної діяльності: ризики, прибутки та портфельна диверсифікація на основних ринках живопису» Ендрю С. Ворсінгтон та Хелен Хіггс аналізують природу інвестиційної діяльності, об’єктом якої виступають твори мистецтва.

Основною темою дослідження виступає формування інвестиційного портфеля, який сформовано як суто з творів мистецтва так і включно з ними. Визначаються основні відмінності цих двох варіантів, особливості їх формування та показники кореляції між складовими частками цих портфелів.

Вони піддають критиці загальноприйняту думку про те, що арт-ринок приносить своїм учасникам суттєво більші прибутки ніж можуть запропонувати інші традиційні ринки. На противагу цій думці вони детально зупиняються на аналізі ризиків, потенційних прибутків та принципах формування інвестиційних портфелів, які б включали твори мистецтва. В результаті автори приходять до думки, що твори мистецтва  – дуже ризикований актив, робота з яким потребує особливої підготовки інвестора, додаткового аналізу ринку та залучення додаткових схем та фінансових інструментів за для запобігання ризикам, притаманним такому виду інвестиційної діяльності.

Твори мистецтва не дуже ліквідні активи, вони тягнуть за собою значні транзакції, до того ж між моментом виставлення на торги та самим продажем можуть пройти місяці. Одним з основних умов при виході інвестора на арт-ринок є необхідність того, щоб він добре знався на мистецтві і мав значний капітал для того, аби придбати дорогий твір мистецтва. Дороговизна твору – перший спосіб запобігти основним ризикам цієї інвестиційної діяльності.

Якщо мистецтво визнане рівноправним серед інших видів об’єктів інвестиційної діяльності, таких як акції та облігації, виникає потреба у визначенні можливостей, особливостей та диверсифікації портфелю який складається з такого роду активів.

Весь арт-ринок розподілено на 9 сегментів: Сучасне мистецтво (5106 продажів), мистецтво Англії 20 століття (10603 продаж), Європейське мистецтво 19 століття (50510 продажів), Французький імпресіонізм (6242), Сучасне Європейське мистецтво (17538), Сучасне американське мистецтво (10607), Старі майстри (6412), Сюрреалісти (10395) і загальний індекс – митці з різних періодів, шкіл, стилів (94514).

Для аналізу взаємозв’язку ризику та дохідності перелічених видів творів мистецтва, в ситуації, коли з них формується інвестиційний портфель, побудовано таблицю коефіцієнтів стандартного відхилення, контрольованості ризику та варіації (відношення стандартного відхилення до середнього прибутку).

*- СМ – Сучасне мистецтво, ФІ – Французький імпресіонізм, СЄМ – Сучасне Європейське мистецтво, ЄМ – Європейське мистецтво 19 століття, СтМ – Старі майстри, Ср – Сюрреалісти, МА – мистецтво Англії 20 століття, САМ – Сучасне американське мистецтво.

Найнижчий коефіцієнт варіації у Англійського мистецтва 20 століття (2,34) і Сучасного мистецтва (2,48). Найвищий – у Сюрреалістів (5,96).

Показник контрольованість ризику (відношення середнього прибутку до стандартного відхилення) продемонстрував зворотній порядок. Так, за сегментом Англійське мистецтво 20 століття – він показав 0,43, а за Сучасними майстрами – 0,4. В той самий час Сюрреалісти – 0,17 і сучасні Європейські майстри – 0,19.

Кореляція

Всі коефіцієнти позитивні та розташовуються в діапазоні від 0,41 до 0,86. Твори в сегменті Французькі імпресіоністи продемонстрував високий коефіцієнт кореляції з Європейськими творами 19 століття – 0,86. Трохи менший коефіцієнт у пари Сучасне мистецтво – Сюрреалісти: 0,83. Найменший рівень кореляції – 0,41 – між Сучасними європейськими майстрами та Старими майстрами. На тому самому рівні кореляція англійського мистецтва 20 століття та сучасного Американського мистецтва.

Враховуючи таку ситуацію з показниками коефіцієнтів кореляції, автори статті роблять висновок про те, що комбінування різних сегментів творів мистецтва в портфелі «не ідеально» відображається на прибутковості активів. Тому за для підвищення прибутковості портфеля варто формувати його, максимально зосередившись на одному сегменті.

Варто також відзначити, що всі показники кореляції в цьому випадку є позитивними.

Продовжуючи дослідження, автори розглядають формування інвестиційного портфелю, в склад якого входять як твори мистецтва так і цінні папери: Акції великих компаній (АВК), Акції малих компаній (АМК), довготермінові корпоративні облігації (ДКО), довготермінові держоблігації (ДДО), Казначейські білети (КБ) і твори мистецтва (АRT).

Найнижчий коефіцієнт варіації у казначейських білетів (0,401) і у акцій малих компаній (0,856), а найбільший – у творів мистецтва. В той самий час виділяється абсолютне домінування контрольованості ризику у казначейських білетів (2,49) і акцій малих компаній (1,16). Напротивагу яким цей показник у творів мистецтва складає 0,3.

Кореляція

Діапазон кореляцій – від -0,3 до 0,96 і переважно позитивний. Негативна кореляція лише між акціями малих компаній і довготерміновими держоблігаціями з одного боку та творами мистецтва з іншого. А також між довготерміновими корпоративними облігаціями та творами мистецтва.

За допомогою портфельної теорії Марковіца на графіку наведена ефективна границя, яку побудовано з різних комбінацій активів восьми сегментів арт-ринку. При побудові цієї кривої використовувались показники 104 інвестиційних портфелів.

*- СМ – Сучасне мистецтво, FІ – Французький імпресіонізм, МE – Сучасне Європейське мистецтво, NE – Європейське мистецтво 19 століття, OМ – Старі майстри, SR – Сюрреалісти, TE – мистецтво Англії 20 століття, US – Сучасне американське мистецтво, EQW – портфель, який сформовано за рівноважної участі активів з усіх сегментів ринку.

Діапазон ризику від 6,44% до 10,47%. Діапазон прибутку від 2,71% до 4,22%. Тільки портфель з творів сучасного мистецтва, що продемонстрував найвищі рівні ризику та прибутку розташувався на ефективній границі. Найбільш віддалені від кривої портфелі сформовані з французьких імпресіоністів та американського мистецтва, що свідчить про те, що інвестування в ці портфелі доцільніше здійснювати без залучення творів з інших сегментів ринку.

Наприклад, коли прибуток складає 2,71% (точка А), в інвестиційний портфель включаються активи в наступних пропорціях: Європейське мистецтво 19 століття – 21,12%, Старі майстри – 27,45% і мистецтво Англії 20 століття – 51,43%.

Точка В, прибуток 3,16%: Сучасні майстри – 19,27%, Старі майстри – 20,38% і мистецтво Англії 20 століття – 60,35%;

Точка С: Сучасні майстри – 52,74% і мистецтво Англії 20 століття – 47, 26%;

Точка D: Сучасні майстри – 68,94% і мистецтво Англії 20 століття – 31,06%;

Точка Е: суто твори Сучасних майстрів.

На основі графіка, інвестор можне планувати свої вкладення відповідно до своїх уподобань. Якщо він схильний до ризику, то за об’єкт інвестування може обрати твори сучасних майстрів, якщо ж він бажає більш надійних інвестицій – йому буде доцільно інвестувати в мистецтво Англії 20 століття.

Твори чотирьох сегментів ринку демонструють високі ризики за відносно невисоких рівнів дохідності: Французький імпресіонізм, Сюрреалісти, Сучасне Європейське мистецтво та Сучасне американське мистецтво. Власне через це вони не включаються до ефективної границі.

Побудуємо ефективну границю, залучивши показники прибутковості та ризику цінних паперів та творів мистецтва. Крива була побудована на основі даних про 105 інвестиційних портфелів.

LCS – Акції великих компаній, SCS – Акції малих компаній, LCB – довготермінові корпоративні облігації, LGB – довготермінові держоблігації, TBL – Казначейські білети, АRT – твори мистецтва.

Діапазон ризику: 2,54% – 15,29%. Діапазон прибутку: 6,87% – 17,86%.

В усіх ефективних портфелях доля цінних паперів в середньому займає: казначейські білети – 34,54%, Акції малих компаній – 44,69%, Акції великих компаній – 10,43%, довготермінові корпоративні облігації – 5,04% і довготермінові держоблігації – 5,29%.

В точках А і В (з низьким рівнем ризику) в портфелях домінують казначейські білети, а в точках C, D і Е (високий рівень ризику) – акції малих компаній.

При цьому до жодної з комбінацій інвестиційних портфелів не включаються твори мистецтва. Пояснюється це тим що вони мають або дуже невисоку, або навіть негативну кореляцію з інструментами фінансового ринку.

Підсумовуючи, варто відзначити, що прибутки від арт-інвестицій нижчі, а ризики – вищі ніж у традиційних фінансових інструментів. Однак, між різними сегментами арт-ринку існує велика варіація в рівнях дохідності. Формування інвестиційного портфеля, в якому б комбінувались твори мистецтва з цінними паперами має сенс лише коли інвестор проводить кардинальну ре диверсифікацію, як наслідок екстремальних ситуацій, криз, тощо. Для інвестора значно вигідніше сформувати портфель суто з творів мистецтва, ніж комбінувати в ньому кардинально різні активи. Теорія інвестиційного портфелю Марковіца доводить низький девирсифікаціний потенціал творів мистецтва, в разі, якщо вони залучаються до портфеля.

Таким чином, роль творів мистецтва в капіталі інвестора зводиться до естетичних функцій, які на думку авторів статті для власника цих активів мають більше значення ніж цінні папери, залучені до портфелю.