Найбільш продуктивний український кліпмейкер Алан Бадоєв за 15 років творчості зняв близько 400 музичних відео. Режисер зібрав усі найбільш авторитетні нагороди в своїй сфері в декількох країнах. Його роботи регулярно опиняються на перших рядках усіляких чартів і рейтингів.
«Фільми, які я дивлюся, завжди ділю на два типи. Перший – це фільми, що відповідають тій спеціалізованій літературі, вивченням якої я наразі зайнятий. Наприклад, монтаж серіалів – відповідно, знайомлюся з усіма новинками серіалів. І другий тип – щорічний шорт-лист Каннського кінофестивалю і стрічки тих режисерів, які є для мене еталоном і життєвою підпорою. Серед них: Андрій Тарковський (який мене лікує), Ксав’є Долан (який дуже сильно дивує і радує), Вуді Ален (життям якого я захоплений), Франсуа Озон, Дені Вільньов, Бернардо Бертолуччі, Мікеланджело Антоніоні та інші», – пояснює Бадоєв, якому сьогодні, 10 січня, виповнюється 37 років.
«Андрій Рубльов» (1966) Андрій Тарковський
Я дивлюся цей фільм, коли мені здається, що я втратив зв’язок з натхненням або заплутався в незліченному потоці чужих думок. Тоді я включаю це кіно і мене «фільтрує» немов через сито. Доходячи до новели «Дзвін», я обов’язково плачу, тим самим очищаючись. Після перегляду я завжди чітко розумію, що я хочу від життя і чого точно від нього не хочу.
«Хрещений батько» (1972, 1974, 1990) Френсіс Форд Коппола
Це настільний фільм ще з самого дитинства. Вперше я його побачив у шість років. Ми дивилися його з татом під салат олів’є в той час, коли в інших сім’ях дивилися «Іронію долі». Я не міг відірватися від екрану, адже там показували практично той світ, який оточував мене з самого дитинства.
За кілька років, ставши старше, я зрозумів, що так тато провів зі мною беззвучний діалог про життя і про його розуміння. Це був безцінний урок. З тих пір я переглядав цей фільм рівно 32 рази. Для мене це більше, ніж діалоги і персонажі… Цей фільм став камертоном моїх принципів.
«Ностальгія» (1983) Андрій Тарковський
Дивлюся цей фільм, коли я занадто щасливий і мені хочеться знищити самого себе, нагадавши, що все в цьому світі дуже хитке. Це кіно – конкретна замальовка до мого характеру.
«Фотозбільшення» (1966) Мікеланджело Антоніоні
Якщо у вас є кілька вільних годин або ви збираєтеся увечері у вузькому колі друзів – рекомендую для перегляду цей фільм. Його атмосфера – вічна. Від кожного звучання захоплює дух. Тільки справжнє кіно не стає скороминущим трендом…
«Історія кохання» (1970) Артур Хіллер
Чомусь завжди, коли роблю помилку і відчуваю момент каяття – в моїй голові звучить музика з цього фільму.
«Історія американського кіно від Мартіна Скорсезе» (1995)
Документальний цикл, який занурює в дуже затишну і пізнавальну подорож, дарує багато надій, очищає голову від буденного і одномоментного.
Серіал «Картковий будинок» (2013-2018) Девід Фінчер та ін.
Геніальна драматургія, що зроблена на рівні великої трагедії «Король Лір».
Серіал «Гра престолів» (2011-2019) Девід Бениофф і Ден Вайс
Дивлюся його як «едвенчер». Я настільки звик до цих героїв, що, мені іноді здається, що вже не уявляю своє життя без них.
Серіал «Двійка» (2017) Джордж Пелеканос і Девід Саймон
Фільм про те, як зароджувалася порно-індустрія в Америці. Дуже смачно зроблене за текстурою кіно!