2014 рік став рекордним за кількістю вітчизняних фільмів у кінопрокаті. Із приблизно 300 стрічок, що вийшли у вітчизняних кінотеатрах протягом усього року – 14 зняті повністю або частково українськими силами.
Єдина анімація серед них – «Бабай» Марини Медвідь – наразі йде на широких екранах.
«Трубач» Анатолія Матєшко підхопив поступове відродження дитячого кінематографу в нашій країні.
Найкасовишіми картинами стали «Поводир» Олеся Саніна та «Вій» Олега Степченко. Остання знята в копродукції з Росією, Німеччиною, Великобританією та Чехією.
Найактивнішим режисером року став Володимир Тихий. Окрім ігрового фільму «Зелена кофта», минулоріч він також випустив в обмежений прокат дві документалки.
Радує, що активізувалися приватні продюсери, що знімають українські фільми не за державний кошт. Протягом 2014-го у кінотеатрах можна було зустріти п’ять стрічок, знятих у такий спосіб: «Київський торт» Олексія Шапарьова, «Синевир» братів Альошечкіних, «Ти мене кохаєш?» Юлії Курбатової, «Самотній за контрактом» Євгена Матвієнко та «Майдан» Сергія Лозниці.
Також у прокаті були «Креденс» Валентина Васяновича, «Такі красиві люди» Дмитра Моїсеєва, «F 63.9 Хвороба кохання» Олени Демяненко і Дмитра Томашпольского, а також «Плем’я» Мирослава Слабошпицького. Останній до речі, незважаючи на те, що геть не розрахований на широкого глядача – зібрав в Україні дуже достойну касу.
Можливо після цього кінотеатри сміливіше братимуть наше кіно у свої репертуари…