Арта Доброші: «Головне для актора – свобода під час зйомок»

Арта Доброші, яка прославилася після картини «Мовчання Лорни», зіграла у своїй новій картині «Три світи» біженку, що живе в Парижі. Стрічка розповідає про цинізм і нелюдяність, що ховаються за зовнішнім благополуччям французького суспільства. Саме вони і руйнують життя головної героїні.

Зустрівшись з актрисою на набережній Круазетт після прем’єри «Трьох світів» на 65-му Каннському кінофестивалі, ми розпитали її про те, як проходила робота над картиною, і як вона перевтілювалась для своєї ролі. Також ми згадали її роботу з братами Дарденн і зйомки в «Мовчанні Лорни», які вивели Арту Доброші в «вищу лігу» європейського кінематографа.

Як ви готувалися до картини «Три світи»?

Коли я прочитала сценарій, то просто закохалася в свою героїню, Віру. Я поїхала в Париж і зустрілася з багатьма емігрантами з Молдови, які поділилися зі мною своїм досвідом і розповіли безліч важливих деталей їх повсякденного житті. Це допомогло мені зрозуміти переживання емігрантів, якою була й моя героїня. Приблизно через три місяці я відчула, що героїня стала частинкою мене самої – а це дуже важливо для ролі. Зізнаюся, не завжди було просто перебувати в стані своєї героїні.

Наскільки близька вам ця героїня?

Якщо дійсно цього захотіти, то можна знайти щось спільне буквально з будь-яким персонажем, якого граєш. Мені дуже сподобалася гідність моєї героїні, Віри – якою б жахливою не була ситуація, вона ніколи не опускала голову. Немов кожним своїм вчинком вона намагається сказати: «Це все не важливо. Треба рухатися далі».

Чи вносили ви особисто правки в сценарій фільму «Три світи»?

Звичайно, я завжди дуже детально обговорюю кожну сцену з режисером і, можливо, вношу певні правки або залишаю простір для імпровізації. Я завжди намагаюся зробити як краще і сміливо експериментую під час зйомок, адже потім можна буде відібрати кращий варіант. Головне для актора – свобода під час зйомок. Тільки коли відчуваєш свободу, можна зробити щось справді дивовижне.

Як і в своїй найбільш знаменитій картині «Мовчання Лорни» (яка отримала свого часу приз за кращий сценарій в Каннах), в цьому фільмі ви також граєте іммігрантку. Чи не боїтеся ви, що з часом станете актором однієї ролі?

У «Трьох світах» я граю іммігрантку з Молдови, яка живе у Франції, а в «Мовчанні Лорни» – іммігрантку з Албанії, яка виявилася в Бельгії. Я зіграла, перш за все, внутрішні переживання окремої людини, а не громадянина якоїсь конкретної країни. У цьому фільмі не має ніякого значення, звідки саме вона приїхала. Тому я не бачу тут жодних кліше.

Як працювалося з братами Дарденн над фільмом «Мовчання Лорни»?

Це було дивовижно. Незважаючи на те, що для мене це була, по суті, одна з перших серйозних ролей, я відчувала до себе велику повагу. Вони дуже цінують своїх акторів. Для мене зйомки в їхньому фільмі були чимось на кшталт школи. Робота над фільмом тривала близько півроку. У них величезний досвід, вони дуже щирі люди і дійсно знають, що таке правда.

Чи є актори, яких ви вважаєте своїми вчителями?

Ох … у мене багато кумирів, і вибрати серед них одного дуже складно. Ну, наприклад, мені подобається як працює Меріл Стріп. Неважливо, в хорошому або в поганому фільмі вона знімається – вона завжди грає просто чудово, тому що вона вкладає в свої роботи душу. Саме так і треба працювати – не важливо при цьому, наскільки це знаменитий фільм, який у нього хронометраж – завжди треба віддаватися своїй ролі на повну.

Чи важливо для вас, як для актриси, дивитися багато фільмів?

Дивитися фільми і створювати їх – абсолютно різні заняття, і викликають вони абсолютно різні емоції. Я рідко дивлюся фільми. Буває, що за півроку дивлюся максимум одну стрічку.

У чому ви знаходите натхнення?

Думаю, що абсолютно в усьому … в спостереженні за людьми, в погоді …

Ви родом з Косово. Чи знімаються фільми у вашій країні?

У Косово немає кінематографічних традицій, і ще кілька років тому в моїй країні знімався приблизно одни фільм в рік. Тому всі, хто хоче займатися кінематографом, їдуть в Америку, Англію чи інші країни Європи, де кінематограф розвинений краще. Ті ж, хто вирішує залишитися – грають в театрах або знімаються в телесеріалах. Економічна ситуація в Косово дуже складна, адже нам довгий час просто не дозволяли здобути незалежність. Але я сподіваюся, ситуація буде покращуватися.

Якого стилю ви дотримуєтеся в своєму зовнішньому вигляді?

Наприклад, для Каннського кінофестивалю 2012 року я вибрала наряд від прекрасного дизайнера з Косово Гранади Лукової (Granada Lukova). Її одяг дуже жіночний.