10 фільмів, що вплинули на життя і творчість Тоні Ноябрьової

Наразі Тоня Ноябрьова знімає свій дебютний повнометражний фільм «Герой мого часу», який вийде на екрани в наступному році. У 2016 році її короткометражний фільм «Все буде добре» був відзначений на кінофестивалі «Молодість». А в 2012-му її стрічка «День незалежності» перемогла в національному конкурсі цього кінофоруму.

Спеціально для CutInsight Тоня Ноябрьова перерахувала десятку фільмів, що займають особливе місце в її житті і творчості.

«Пригоди капітана Врунгеля» (1976-1979) Давид Черкаський

Я б хотіла перерахувати в цьому списку взагалі всі фільми Черкаського. Цю анімацію не розумієш у дитинстві. Проте з віком усвідомлюєш, наскільки це талановито, дотепно, винахідливо, трудомістко і що це взагалі стало новим словом у кінематографі. Кіно Черкаського прекрасно сприйнято як фестивальною публікою, так і широким глядачем.

 

«Моя любов» (2006) Олександр Петров

Чотири фільми цього аніматора номінувалися на «Оскар», та лише один раз він був удостоєний цієї нагороди – за фільм «Старий і море». Це абсолютно унікальний аніматор з Ярославля, який малює олійними фарбами вручну на склі. Кожен його фільм – справжній витвір мистецтва. Просто, якесь диво.

Я б могла внести в цей список взагалі всю радянську і пострадянську артхаусну анімацію: Юрія Норштейна, Гаррі Бардіна… Всі вони вони створювали абсолютно унікальне кіно, яке дуже цікаво переглядати і розбирати їх нюанси.

 

«Любити» (1968) Михайло Калик та Інна Туманян

На жаль, у Михайла Каліка геть небагато фільмів – так його зламала радянська система. Дуже несправедливо, що так мало людей знають про нього.

 

«Весна на Зарічній вулиці» (1956) Марлен Хуцієв і Фелікс Миронер

Ця картина пронизана якоюсь дивною ніжністю, наївністю, щирістю. Але мені зовсім не подобається її кольорова версія.

 

«Я крокую по Москві» (1963) Георгій Данелія

Я велика шанувальниця Данелії. Я просто обожнюю грузинське кіно з його особливим почуттям гумору, темпоритмом, сповільненою течією подій і тонкою межею сміху крізь сльози і – навпаки – сліз крізь сміх. В душі я сама намагаюся знімати кіно в такому ж дусі.

 

«П’ять вечорів» (1978) Микита Михалков

Дуже цілісний, лаконічний і чуттєвий фільм. Просто обожнюю.

 

«Двадцять днів без війни» (1976) Олексій Герман

Картина про війну, в якій абсолютно немає боїв і баталій. Натомість Герман зміг розповісти про те, що таке війна краще за інших. Тут дуже точно передається атмосфера війни, що висить у повітрі.

 

«Піна днів» (2013) Мішель Гондрі

Я можу визнаватися в любові кожному фільму цього режисера. У нього всі картини прекрасні. Мене просто вражає, скільки зусиль і фантазії тут вкладено в кожен кадр. Ці неймовірні декорації, креатив і величезна кількість людино-годин, витрачених на створення кожного кадру.

 

«Ти, що живеш» (2007) Рой Андерсон

Цей режисер займає особливе місце в моєму житті. Він вміє розповісти цілу історію в одному плані. Просто вражаюча майстерність. Переглядати його фільми геть не нудно. Окрема, дуже цікава глава його творчості – це його рекламні ролики. Всі його роботи наповнені тонким, розумним гумором.

 

«Повернення» (2003) Андрій Звягінцев

Мені здається, що це найкраща картина Звягінцева. Цей фільм більше себе самого. Він дуже цілісний. При кожному новому перегляді знаходиш у ньому якісь нові пласти. Я, звичайно, люблю всі стрічки Звягінцева. Дуже важливе значення в них має робота оператора Михайла Крічмана, який завжди знаходить якісь унікальні візуальні рішення.