10 фільмів, що вплинули на життя і творчість Павла Острікова

В цьому році Павло Остріков отримав «Золотого Дюка» Одеського кінофестивалю за кращий короткометражний український фільм «Випуск ’97». Також ця картина брала участь у конкурсі кінофоруму в Локарно. Вперше ж молодий фільммейкер всерйоз заявив про себе минулоріч, розсмішивши критиків і глядачів своєю ліричністю стрічкою «Голден лав», яка номінувалася на «Золоту Дзиґа», а також зібрала кілька інших нагород.

Сьогодні багато хто називає Павла одним із найбільш багатообіцяючих молодих режисерів України. Посилює інтерес до його творчості і той факт, що у нього немає спеціальної кіноосвіти. Тож перераховані нижче фільми певною мірою і є його школою.

«Енні Холл» (1977) Вуді Аллен

Я колись почув, що у всіх фільмах є любов, навіть якщо вона перекручена або її не відразу можна побачити. Тому картини Вуді Аллена в цьому плані настільки точно описують відносини між чоловіком і жінкою, що їх можна зібрати у «Велику енциклопедію любові». А от найкращим фільмом про це, як на мене, є «Енні Холл». Відмінний приклад інтелектуальної трагікомедії, яка допомогла глядачам побачити в Аллені не тільки талановитого коміка, але й серйозного драматурга.

 

«Нафта» (2007) Пол Томас Андерсон

Мій улюблений режисер, який показав мені магічну силу довгих кадрів. У «Нафті» вийшло все: від приголомшливого Деніела Дей-Льюїса до тягучої історії самотності. Щоразу перед зйомками я намагаюся переглянути цей фільм, адже в ньому справжні поклади для натхнення. Просто потрібно копати все глибше і глибше.

 

«Вічне сяйво чистого розуму» (2004) Мішель Гондрі

Коли я вперше побачив цю картину, то подумав: «А що, так можна?». І після цього намагаюся написати щось подібне. Напевно, в цьому я і бачу своє завдання – розповісти знайому всім історію в зовсім іншій площині. І звичайно ж, завжди приємно побачити комедіанта, який подолав рубіж свого амплуа і показав себе у складній, драматичній ролі. До речі, зараз я починаю зйомки нового короткого метру під назвою «Mia Donna». Це буде трагікомедія про втрачене кохання у стилі магічного реалізму.

 

«З широко заплющеними очима» (1999) Стенлі Кубрик

Звичайно, це не найкращий фільм Кубрика. Але він дуже атмосферний і загадковий. Свого часу в цій історії мене захопила таємничість що відбувається, яка будується на межі сновидіння і реальності. І вже пізніше я побачив тут втрачене кохання і відчай пари, яка втомилася один від одного. І ця тема лякає мене подосі, адже хочеться знайти рецепт невичерпної любові. І звичайно, символічно, що цей фільм виявився останнім у творчості Стенлі Кубрика, адже він пішов із гордим мовчанням, лише трохи відкривши завісу.

 

«Життя інших» (2006) Флоріан Хенкель

Картина розповідає про людину, яка розчарувалася у своїй ідеології і знайшла прекрасне. Вона знята таким чином, що буквально кожна деталь у фільмі набуває величезної сили. Тут присутня якась дивна напруга маленької нещасної людини, яка знаходиться в тісній кімнаті і стежить за життям інших, за їх щастям. При цьому у головного героя є можливість у будь-який момент знищити їх. Коли я подивився цей фільм, то зрозумів, що навіть у глобальних конфліктах потрібно показувати історію конкретної людини. І це буде набагато багатослівнішими.

 

«Сім самураїв» (1954) Акіра Куросава

Із цим фільмом я відкрив для себе, що можна дивитися картини старші за моїх батьків. І не тільки дивитися, а й насолоджуватися кожним кадром. При створенні фільму була пророблена абсолютно приголомшлива робота: костюми, деталі, діалоги… У певний момент здається, що ти дивишся кінохроніку, а не ігровий фільм – настільки тут все переконливо. Ну, а фінальна сцена з проливним дощем – це просто щось.

 

«Старим тут не місце» (2007) Джоел і Ітан Коени

Не секрет, що Коени – одні з кращих оповідачів сучасності. У них виходить поєднувати у своїх фільмах гумор і трагедію так, як це щодня відбувається в наших життях. Але «Старим тут не місце» – інший. Тут все знято в стилі тихих перегонів, навіть музики немає. Він захоплює глядача буквально з перших кадрів і вже не відпускає. Мене вразило те, як тут показаний антагоніст: головний герой вбиває з холодною відчуженістю, але ти все одно їм захоплюєшся. Хочеться створювати таких же персонажів у власних історіях, щоби глядач продовжував про них думати навіть після закінчення фільму.

 

«Місяць 2112» (2009) Дункан Джонс

Фільм був знятий всього за 5 млн доларів, що вкрай мало для наукової фантастики. І для мене це приклад того, як можна створити фантастичний фільм із невеликим бюджетом і всього лише одним актором. Ще два роки тому я закінчив сценарій фільму, дія якого відбувається в космосі, і якби не «Місяць 2112» – не знаю, чи вийшло б у мене це зробити. Тепер прийшов час його реалізувати.

 

«Мері і Макс» (2009) Адам Елліот

Свого часу ця пластилінова анімація стала для мене одкровенням, адже до цього я всі мультфільми вважав дитячими. Але тут Адам не побоявся обговорювати теми самотності, аутизму, алкоголізму, при цьому з гумором і іронією. «Мері і Макс» – історія чудової дружби, в основу якої покладена реальна історія. Вона настільки зворушлива, що я після цього я вирішив переробити кінцівку свого повнометражного сценарію. Однозначно, один із кращих анімаційних фільмів, які я бачив.

 

«День бабака» (1993) Гарольд Реміс

Цей фільм я можу переглядати вічно. Так само, як головний герой переживає один і той самий день. Кожна людина мріяла про те, щоби життя дало йому другий шанс, ще одну спробу… Це і підкуповує в «Дні Бабака». І звичайно, цю картину просто неможливо уявити без Білла Мюррея, одного з найбільш виразних акторів сучасності. Згодом я зрозумів, що мрію зняти подібний фільм: історію кохання з домішкою фантастики, яка залишається у вас в серці.