Режисер «Дня народження Буржуя», «Трубача» і «Потрійний захисту» Анатолій Матешко поділився власною десяткою фільмів, що займають особливе місце в його житті і творчості. Названі Анатолієм картини помітно відрізняються від того кіно, яке знімає особисто він.
«Життя диктує свої умови. Якщо взяти сценарій якогось із перелічених фільмів і принести його до наших продюсерів, на студії або телеканали, то він не отримає підтримку. Можливо зараз, коли збільшилось фінансування українського кіно, – ситуація зміниться і його художнє розмаїття розшириться», – зазначає він.
«Мамлюк» (1958) Давид Ронделі
Цей фільм став великим дитячим потрясінням. Я його подивився років у шість і просто захворів цією стрічкою. З тих пір я боюся її переглядати. Там багато боїв, на тлі яких розгортається мелодраматичний сюжет. Це історія двох братів, яких розлучила війна. І вони зустрічаються у вирішальному бою.
«Анжеліка і король» (1965) Бернар Бордері
Називаючи цей фільм, я маю на увазі багато французьких фільмів 1960-х, у яких життя підносилося легко, з особливим ароматом. Таке романтичне кіно я дивився, в основному, в літніх кінотеатрах, коли ми їхали на відпочинок. Ці фільми відкривали інший світ і ставали якоюсь незвичайною подією. Дивлячись на цих героїв із совка, здавалося, що це інша планета. Просто Едем якийсь. У них були гарні жінки і сильні чоловіки, здатні постояти за себе.
«Стріляйте в піаніста» (1960) Франсуа Трюффо
Нещодавно я готувався до нового серіалу, який хотів зняти у стилі нуар. У зв’язку з цим я і переглянув цей фільм. При всій своїй наївності, він показує дуже незвичний світ, а всі, хто в ньому грає – максимально занурюються в те, що відбувається.
Мене не дуже захоплюють гранично реалістичні фільми. Я не хочу дивитися, коли в так званому авторському кіно режисер випинає конкретно свої болючі проблеми. Адже мені вистачає і своїх. У кіно мені подобаються узагальнення. Фільми, які розповідаються в жанрі казки. Та іноді казка стає реальністю.
«Гаррі Поттер» (2001-2011) Кріс Коламбус, Альфонсо Куарон, Майк Ньюелл і Девід Йейтс
Це велике мистецтво. Франшиза, яка перевернула свідомість і просто почала нове літочислення. Це казка, яка дуже ємко включає в себе елементи давньогрецьких, давньоримських, християнських і середньовічних міфів і легенд. Всі вони тут переказуються сучасною мовою.
Звичайно в «Гаррі Поттері» письменниця Джоан Роулінг продовжила традиції іншого британця – Джона Толкієна.
https://www.youtube.com/watch?v=Iq0pOsHZLwM
«Мушетт» (1967) Робер Брессон
Знімаючи найпростіші, побутові речі, Брессон привносив у них якусь поетичну нотку. Найпростіші деталі він зводив до повноцінного художнього образу: хода, жест, непритомність…
У фінальній сцені «Мушетт» дівчинка вирішує накласти на себе руки. Вона одягає білу сорочку, і повільно скочується з горбика в річку. З першого разу вона не докотилася. З другого – зачепилася за якийсь сук. А з третього разу вона вже досить сильно розігналася і пішла у воду. При цьому сцена перемонтована так, що вода в річці постійно розмикається.
«Зелена миля» (1999) Френк Дарабонт
Спокійна, проста мелодрама, що дуже потужно зроблена. Цій простоті, невигадливості сильно віриш і співпереживаєш. Тут дуже переконливо проговорюється істина «від суми і тюрми не зарікайся». Кожен може опинитися на цій фатальній зеленій милі.
Наша реальність досить специфічна. У найпростіших своїх проявах (людина переходить дорогу, спілкується, жартує) вона малозрозуміла західному глядачеві. А в Голлівуді намагаються знімати кіно, яке буде зрозуміло в будь-якій точці світу.
«Пес-привид: Шлях самурая» (1999) Джим Джармуш
Я можу переглядати всього Джармуша. Його фільми дуже легкі. Складається враження, що все, що він знімає – це цілковита імпровізація, яка вигадується прямо в процесі зйомок. Я сам дуже люблю цей процес. Найцінніше у фільмі народжується вже на самому майданчику. Мені ще ніколи не траплявся сценарій, який би хотілося зняти саме так, як у ньому написано.
«Форрест Гамп» (1994) Роберт Земекіс
Якщо говорити про фільм «у якому є все» або про «ідеальний фільм», то варто назвати саме цю стрічку. Цю та багато інших основоположних картин часто розтягують на цитати. Так само, як наприклад, «Броненосець Потьомкін» Ейзенштейна, «Громадянин Кейн» Уеллса, «Сім самураїв» Куросави…
«Кримінальне чтиво» (1994) Квентін Тарантіно
Він зроблений дуже здорово по всіх параметрах: структура сюжету, акторська гра, діалоги. Це фільм, до якого просто не можна торкатися. Кіно, близьке до ідеального. Головні події Тарантіно тут виносить за рамки оповіді. Натомість увага акцентується на тому, що було до і після. Саме в цьому полягає новаторство його стилю.
«Пуститися берега» (2008-2013) Мішель Макларен, Адам Бернштейн, Вінс Гілліган
Цей серіал бере з першої ж хвилини і не відпускає до останньої серії п’ятого сезону. Також я обожнюю «Картковий будиночок». А от, наприклад, «Світ Дикого Заходу» мені не пішов. Незважаючи на те, наскільки класно в ньому зроблений весь цей штучний світ, – я в нього абсолютно не вірю.
Частка переглядів серіалів в інтернеті активно зростає. І це чудово, тому що завдяки мережі кожен глядач має право самостійно підбирати для себе фільми. Завдяки цьому, суто для Інтернет-переглядів вже знімають кіно з бюджетом у кілька десятків мільйонів доларів. А на телеканалах часто намагаються повторити якийсь колишній успіх і раніше винайдений формат. Тому наше телевізійне кіно не розвивається і стає нудним.